Час замість грошей 

На глобальному рівні система Банку часу – це мережа містечкових об’єднань, межею для котрих є містечко, квартал, квартирний кооператив – відстань сусідства і живого знайомста. У цій системі одна грошова одиниця дорівнює одній годині праці будь-якої кваліфікації.

 

 

Обіг грошей досить часто називають кровоносною системою сучасного світу. Однак поруч з аналітикою щодо етичного та культурного статусу грошей живо розвиваються теорії, що ставлять під сумнів саму потребу суспільства в грошах. Найвідомішими прикладами альтернативних економічних систем є формула, заснована на часовому факторі. Замість фінансів еквівалентом цінності є час, замість грошей використовуються умовні грін-доллари або тайм-доллари – скоріше інформаційні одиниці, а не знаки багатства. Таку валюту зовсім не вигідно зберігати чи накопичувати. Одна грошова одиниця дорівнює одній годині праці будь-якої кваліфікації. В світі існує близько півтори тисяч видів економічних формацій, заснованих на часовому факторі.

Подібні формації існують давно. На початку минулого століття існували «магазини часу» та об’єднання на кшталт «Нова гармонія». Більш молодша ініціатива – Банк часу. Її ідея та назва виникла у 70-х роках 20-го століття. У Радянському Союзі перші експерименти з системою Банк часу впроваджувалися в Естонії на хлібокомбінаті в Кохтла-Ярве, де робітників заохочували працювати понаднормово і класти надлишкові години в спеціальний банк з можливістю повертати їх назад у вигляді відгулів. Досить скоро подібні ініціативи з’явилися в Америці. На модній хвилі «повернення до землі» та внаслідок наступного витка економічної кризи в Канаді були створені подібні системи бартеру послуг Community Exchange та LETS (Local Exchange Trading System). У 90-ті в США в контркультурному університетському місті Ітака почала функціонувати альтернативна грошова одиниця Ітакські Години, сьогодні нею користуються понад тисячу людей та 360 підприємств. На ітакських грошах зображені діти, місцеві банки приймають їх на рівні зі звичайними доларами, а координуюча організація Ithaca Hours, Inc. навіть роздає своєю валютою гранти. Ідеолог Ітакських Годин Пол Гловер зазначає, що економіка – це на 85% психологія, натякаючи на те, що практика користування традиційними грошима – лише шкідлива культурна звичка. А Владлен Лівшиц, один з батьків радянського Банку часу, навіть вважає організацію Банк часу – прологом до наносуспільства.

Ітакські Години 

Всі подібні приклади, крім того, що мають за основу часовий фактор, є прикладами місцевих валютних систем. Ще у 76-му відомий австрійський економіст Фрідріх фон Хайєк випустив книгу «Приватні гроші», де агітував за виведення валют з державної власності та за створення нової ринкової системи, заснованої на конкуренції кількох приватних валют.

Подібні альтернативи часто вкрай ефективно працюють на рівні громади чи поселення і непридатні для макроекономіки. Однак в цьому і суть альтернативи. Вважається, що за існування глобальної економіки гроші, вкладені в банк, наприклад, у Коломиї можуть працювати і приносити прибутки у Кореї, тоді як Коломия може лишатися без фінансового обороту, без можливості оплачувати послуги і, як результат, без робочих місць. Тоді як Банк часу та інші моделі місцевих валютних систем унеможливлюють вихід ресурсів за межі системи (в тому числі у вигляді податків – аргумент, який іноді використовують як недолік системи). На глобальному рівні Банк часу – це не монолітна організація, а мережа містечкових об’єднань межею для котрих є містечко, квартал, квартирний кооператив – відстань сусідства і живого знайомства.

В дії Банк часу виглядає так. Після реєстрації у відділені банку, ти вказуєш вміння, яким можеш бути корисним для інших. Наприклад: вмію шити шкарпетки, або вмію класти ламінат, або вмію переставляти «вінду». Витративши на послугу 1 годину часу, можна отримати 1 годину сервісу для себе, так званий «кредит», і хтось протягом години буде займатися вашою кухнею, волоссям, дітьми і т.д. Інтернет облетіла новина про те, як в Колумбії жінка без грошей зіграла весілля, найнявши через Банк часу кухарку, музик, декораторів, а потім 120 годин безкоштовно викладала іспанську.

Найтиповішими послугами, які надаються у Банку часу є ремонтні роботи, педагогіка, комп’ютерна допомога, юридичні поради, виготовлення декору. Досить часто в банку часу можна розраховуватися не послугами, а товарами. Український Банк часу має широкий перелік бартерних пропозицій з обміну овочів, грибів, риби, свічок, фотоплівки, цегли, талонів на паливо.

В Україні проект Регіональна обмінна система Банк часу стартувала у грудні 2009 року. Як показує українська практика в містах, де працюють філії Банку часу, за досить короткий час кількість клієнтів, готових до обміну власними вміннями, досягала понад сотні чоловік. На сьогодні Банк часу діє вже у півтора десятках обласних центрів, зокрема в Полтаві, Дніпропетровську, Івано-Франківську, Сумах, Одесі, Харкові. Найновіша філія відкрилася у Тернополі два місяці тому. У США у 1987-му році діяло 6 Банків часу, сьогодні їх понад 300. Рекордсменом по кількості Банків часу є Японія, де сьогодні функціонує близько 800 Банків часу. Загалом на планеті в мережах Банків часу задіяно близько півмільйона людей.

 

ОЛЕКСАНДР ТЕЛЮК

Ілюстрації, фото - http://twtb.squarespace.com, http://e-flux.com/timebank

Слідкуйте за  ВЕЛИКОЮ ІДЕЄЮ у мережах Facebook  та Vkontakte